Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти

СХВАЛЕНО                                                              

педагогічною радою Криворізької ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради Донецької області

 

Протокол № ____

від  __/___ 2020 р

 

 

Голова педагогічної ради

 

Н.М. Брильова

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом № ___    від ___/___2020 р

по Криворізькій ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради Донецької області

 

 

 

 

 

Директор школи                 Н.М. Брильова

              

 

Положення

про внутрішню  систему забезпечення якості освіти

у закладі загальної середньої освіти

 

1.Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти  у закладі загальної середньої освіти Криворізької ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради Донецької області розроблено згідно з вимогами Закону України «Про освіту»,  Законом України «Про загальну середню освіту», нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України направленими на реалізацію Концепції Нової української школи.

1.2. При формуванні цього Положення взято до уваги основні теоретичні і методологічні напрацювання теорії педагогіки, теорії педагогічного оцінювання, теорії моніторингу тощо.

1.3. Метою функціонування внутрішньої  системи забезпечення якості освіти у Криворізькій ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради Донецької області

є забезпечення вимог, що обумовлені законодавчими, іншими нормативно-правовими актами, Статутом ЗЗСО щодо якості надання освітніх послуг, шляхом створення системи моніторингу якості освітнього процесу на всіх етапах його реалізації для своєчасного виявлення причин виникнення відхилень фактичних показників від нормативних або бажаних, прийняття на цій основі виважених управлінських рішень і здійснення відповідних коригувальних процедур згідно з діючими на цей час стандартами загальної середньої освіти.

1.4. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– підвищення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу;

– оптимізація освітнього середовища закладу освіти;

– створення умов для підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників закладу освіти.

1.5. Внутрішня система забезпечення якості освіти Криворізької ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради Донецької області

передбачає:

– стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

– механізми забезпечення академічної доброчесності;

– критерії, правила та процедури створення оптимального освітнього середовища;

– критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти;

– критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

– критерії, правила та процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;

1.6. Стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, систему та механізми забезпечення академічної доброчесності схвалює педагогічна рада.

1.7. Учасниками самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти ЗЗСО є його керівництво, педагогічні працівники, здобувачі освіти, їхні батьки або інші законні представники.

1.8. Відповідальними за виконання внутрішньої системи забезпечення якості освіти на рівні ЗЗСО є директор, заступник директора з навчально-виховної роботи, заступник директора з виховної роботи.

1.9. Зміни та доповнення до цього Положення затверджуються рішенням педагогічної ради ЗЗСО та вводяться в дію наказом директора ЗЗСО .

 

2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

2.1. Політика забезпечення якості освіти в Криворізькій ЗОШ І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради Донецької області

ґрунтується на таких принципах:

– відповідність державним стандартам загальної середньої освіти;

– орієнтація всієї діяльності закладу на реалізацію місії діяльності закладу та суспільства в цілому;

– системність і систематичність, безперервне удосконалення всіх процедур і процесів освітньої діяльності в напрямку поліпшення їх якості;

– відповідальне ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу;

  • запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

– постійна участь усіх учасників освітнього процесу в  вирішенні проблем поліпшення якості освіти;

– побудова дієвої системи управління якістю освіти в закладі;

– створення системи мотивації поліпшення якості освіти в закладі для всіх учасників освітнього процесу;

– використання сучасних технологій освіти;

– створення ефективної системи моніторингу якості освіти;

– створення потужної ІТ-підтримки управління якістю освіти;

– безпека персональних даних;

– відкритість інформації та проведення процедур системи забезпечення якості освіти.

2.2. Основною процедурою забезпечення якості освіти в ЗЗСО моніторинг освітньої діяльності за окремими напрямами висвітленими нижче, що передбачає створення спеціальної системи збору, обробки, зберігання і поширення інформації про стан освітньої системи закладу для поліпшення його подальшого функціонування та розвитку.

2.3. Практична реалізація процедур забезпечення якості освіти в ЗЗСО  відображується в річному та Стратегічному планах роботи закладу.

 

3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

3.1. Педагогічні працівники ЗЗСО у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами загальної середньої освіти. Здобувачі освіти, зі свого боку, зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня результатів навчання.

3.2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками закладу передбачає:

           – посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

           – дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

           – надання достовірної інформації про методики, що використовуються в освітньому процесі, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

           – контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

           – розгляд підготовлених до друку навчальних видань на засіданнях педагогічної ради школи;

           – об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3.3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

             – самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання, інших завдань для осіб з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей;

             – посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

             – надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації (під час підготовки робіт конкурсів і проектів).

3.4. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

             – відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

             – позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

3.5. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

           – повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

           – повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

– виключення з членів учасників відповідних конкурсів і турнірів тощо.

3.6. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

– ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

– оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

3.7. Адміністрація ЗЗСО створює комісію з питань етики та академічної доброчесності.

3.8. Адміністрація ЗЗСО ухвалює внутрішній документ «Положення про академічну доброчесність» та оприлюднює його на офіційному сайті закладу освіти. 

 

4.   Критерії, правила та процедури оцінювання:

4.1.Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

4.1.1. Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:

- визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,

- використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти,

- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

4.1.2. Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

4.1.3. До ключових компетентностей належать:

-  вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

-  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

-  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

-  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

-  інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

-  інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

-  навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

-  громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

-  культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

-  підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

4.1.4.Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

4.1.5.При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

4.1.6. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

4.1.7. Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Оцінювання 2 класу проводиться відповідно до методичних рекомендацій затверджених МОН України від 27.08.2019 №1154.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

4.1.8. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять наприкінці 4 класу державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 2(3)-4 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти», наказу МОНу від 19.08.2016 року № «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222», учнів 5-11 класів - згідно наказу МОНу від 05.05.2008 року № 371 «Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

4.2. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників:

4.2.1. Під час оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників оцінюванню підлягають:

-ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій,форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти,

- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників,

- налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти,

- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

4.2.2. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

4.2.3. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

4.2.4. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

4.3.   Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти.

4.3.1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

4.4. Критерії оцінювання управлінської діяльності:

- створення безпечних і комфортних умов навчання і праці,

- забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації,

- забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору,

- наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності закладу освіти, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань,

- створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм,

- організація освітнього процесу на засадах людино- та дитино центризму,

- ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників,

- прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з громадою,

- формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

5.  Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

 

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Криворізькій  ЗОШ  І-ІІІ ступенів є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування. 
Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. 
Освітній процес здійснюється у 11 класних кімнатах, актовій залі, спортивному залі. 
У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів.

Створене належне освітнє середовище для  здійснення освітнього процесу у 1-3  класах  відповідно до Концепції «НУШ».

     Бібліотечний фонд закладу нараховує  16196  примірників. 
Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить100 %. 
Криворізька ЗОШ І-ІІІ ступенів має доступ до мережі Інтернет,  баз даних у режимі on-line,  електронну пошту [email protected]

   Забезпечено безкоштовний підвіз та гаряче харчування в їдальні ( для 1-4 класів – за кошти державного бюджету, 5-11 – за кошти батьків).


 

5.7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

 

У Криворзькій ЗОШ  І-ІІІ ступенів здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. 
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. 
При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології . 
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному  та паперовому виглядах, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

Структура інформаційних систем школи включає такі підсистеми:

· електрона система звітності;

· електронна база даних учнів школи;

· електронна база даних педагогічних працівників;

· електронні книги наказів

 

Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників, розклад уроків та спортивних секцій, гуртків. 
У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності: 
- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ; 
- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів; 
- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками; 
- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками; 
Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації  Криворізьку ЗОШ  І-ІІІ ступенів підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення. 
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в  Криворізькій ЗОШ  І-ІІІ ступенів функціонує офіційний сайт закладу https://krsch.donetskedu.com/

 Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». 
На офіційному сайті розміщуються: 
- статут закладу освіти; 
- ліцензія на провадження освітньої діяльності; 
- структура та органи управління закладу освіти; 
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами; 
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; 
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником; 
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; 
- мова освітнього процесу; 
- наявність вакантних посад; 
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти; 
- результати моніторингу якості освіти; 
- річний звіт про діяльність закладу освіти; 
- правила прийому до закладу освіти; 
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; 
Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. 
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. 
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО). 

 

У результаті запровадження внутрішньої  системи забезпечення якості освіти в ЗЗСО передбачається реалізація його місії шляхом надання споживачам якісних освітніх послуг згідно з національними і світовими вимогами до закладів освіти такого типу, постійний розвиток і саморозвиток всіх учасників освітнього процесу в межах концепції освіти впродовж життя.

Результати моніторингу зазначаються у звіті, який готує заклад освіти. Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки та інші форми узагальнення інформації.

Результати моніторингу можуть передаватися іншим особам та  оприлюднюватися на офіційному сайті закладу освіти.

6. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

 

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем : 
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам; 
- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами. 
Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання. 
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту») 
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. 
Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми. 
Дизайн школи в основному  враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача. 
Наявність необхідного розміру і простору: 
- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів; 
- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик; 
- можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше. 
У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами: 
1.Затишні, ошатні класні кімнати на першому поверсі. 
2.Внутрішні туалети на першому поверсі. 
3.Шкільна їдальня на першому поверсі. 
4 .При вході до школи розташовано пандус для колісних крісел. 
5. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки. 

3. Моніторинг якості освіти.

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності). Завдання моніторингу:

- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предмет моніторингу.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єкти моніторингу.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- учитель; - класний керівник;

- батьки і громадськість та ін.

Суб’єкти моніторингу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою. Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.


4. Нормативна база:


- Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;

- Закон України «Про загальну середню освіту»; 
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року

№ 988-р; 
- стандарти загальної середньої освіти; 
- Статут закладу загальної середньої освіти.

 

 

Джерела:

  1. Портал громадських експертів. Освітня політика. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти (Проект для обговорення) Автор: Вадим Лунячек, Валентина Косміна, Наталія Лунячек; режим доступу:  http://education-ua.org/ua/draft-regulations.

 

  1. Державна служба якості освіти України.  Внутрішня система забезпечення якості освіти: Абетка для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти; режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/posibniki/abetka%20dlya%20directora.pdf