26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталися вибухи, внаслідок яких повністю було зруйновано реактор 4 енергоблоку. У повітря потрапили радіоактивні речовин, що з вітром розсіялися над Україною і багатьма країнами Європи.

Техногенна катастрофа забрала життя численних її ліквідаторів, які, особливо в перші дні, не знали про загрозу, яку несе радіація. Ціною власного життя і здоров’я вони ліквідували пожежу на станції і далі проводили роботи на аварійному блоці і навколо нього. 30-км територія навколо ЧАЕС стала зоною відчуження - населення евакуювали.Це змінило життя цілого покоління,зробило місто Прип'ять і 30 км поліських лісів навколо радіоактивними на тисячі років.

Нині, ми низько схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді у ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті.Бо всі вони справді виконали свій обов'язок. Свій найвищий синівський обов'язок перед рідною землею і перед рідним народом - зупинили розповсюдження катастрофи, унеможливили її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України, інших народів - сусідніх і не сусідніх. Ми всі, які живуть нині, їм безмежно вдячні.

Низький уклін усім тим, хто ліквідовував наслідки аварії на Чорнобильській атомній станції.